1 лютого 2017

Культура в цифрах: як креативний сектор реально впливає на економіку та кожного з нас

Нещодавно в Києві презентували попередні результати міжнародного дослідження про вплив культури на соціально-економічний розвиток країни. Ми спробували розібратись, що означають для України дані, які вдалось отримати в результаті дослідження, та навіщо все це потрібно.

 

 

Про що мова?

 

Програма ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність» представила дослідження за методологією ЮНЕСКО, яка дозволяє реально оцінити вплив культурної сфери на появу робочих місць та економіку в цілому. Дослідження вже проводили в 22 країнах світу, а тепер у фокусі опинилася й Україна.

 

Чому ми  маємо довіряти результатам цього дослідження?

 

Бо ним керували міжнародні фахівці з роками досвіду аналогічних досліджень в інших країнах. Бо принципи й правила дослідження розробила ЮНЕСКО. Бо всі дані отримані з восьми офіційних українських джерел – наприклад, з Державної служби статистики чи Міністерства освіти. Зазвичай ці цифри недоступні широкому загалу, а тепер їх обробляють і роблять публічними.

 

Щоб розібратися в такому масштабному питанні як вплив культури на економіку та суспільство, спеціалісти обрали показники, за якими збирали фактичні дані. Всього їх сім: економічний показник (частка культурного сектору у ВВП та зайнятості населення), освітній (наприклад, мистецька та інклюзивна освіта), гендерний, соціальний (наскільки активно українці живуть культурним життям), а також забезпечення культурних процесів на державному рівні, комунікація (доступ до інтернету і свобода слова) та стан культурної спадщини.

 

І чому ці показники важливі?

 

Бо з ними про культуру можна говорити мовою цифр і показати, як саме вона впливає на економіку, освіту чи навіть екологію – тобто буквально стосується кожного з нас. Якщо досі роль культури здавалася комусь неочевидною, тепер ми маємо залізний аргумент на користь твердження: чим більше якісної культури, тим краще живуть усі. І можемо просувати цю думку на різних рівнях, в тому числі на державному.

 

«Політики не завжди розуміють, що культура дає суспільству, – каже естонський спеціаліст з креативних індустрій та експерт програми «Культура і креативність» Рагнар Сііл. – Є думка, ніби культура – це просто якась приємна річ, яку добре мати. Вона гарна, але не суттєва. Тому в скрутні часи перше, що спадає на думку, – знизити витрати на розвиток культури. Але це дуже хибне рішення з погляду перспективи. Наше дослідження чітко показує, що культура дає робочі місця, сприяє розвитку економіки, покращенню освіти, дотриманню громадських прав і стимулює розвиток суспільства».

 

Як саме культура формує економіку? Наведіть приклад з життя прогресивних країн.

 

Легко! Загалом на креативні індустрії припадає 4,5% світового ВВП. В Європейському Союзі культурний сектор забезпечує роботою 8,3 млн людей. Це в два з половиною рази більше робочих місць, ніж надають автовиробники з їх великими концернами та заводами. А щорічний прибуток культурної сфери в ЄС – 558 млрд євро. При цьому Великобританія може заробляти 11 млн євро на годину! Скільки туристів їдуть туди, бо це країна Beatles, рок-н-ролу та червоних автобусів? Тисячі кожного місяця.

 

Ще ближчий приклад – наші угорські сусіди. В 1993 році в Будапешті виник музичний фестиваль Sziget. Тоді на ньому побували 43 тис. людей, а на минулорічному – вже близько 400 тис. Більше половини гостей приїжджають із Західної Європи, зокрема з Франції, Німеччини та Британії. Усі ці люди витрачають в Будапешті гроші на харчування, екскурсії, сувеніри та ще купу приємних дрібниць. Тобто культурне явище робить вагомий внесок в бюджет міста і працює як міжнародна реклама країни.

 

 

 

А що в Україні?

 

У 2014 році наш культурний сектор забезпечив як мінімум 4% ВВП. Це хороший показник, але ми можемо більше! Зростанню могли б посприяти податкові пільги, продуманий план розвитку галузі, інвестиції та, звісно, профільна освіта.

 

Але якщо креативна індустрія столиці розвивається доволі активно, то потенціал інших міст ще не реалізований. Наприклад, Львів має великі перспективи, якщо говорити по архітектуру та сферу IT, а Одеса може розвивати міжнародний туризм за умови, що в місті з’явиться щорічний музичний фестиваль чи щось інше привабливе для гостей.

 

Поговоримо не про гроші. Що ще може культура?

 

Крім прибутку культура створює ще й ідеальне поле для обміну ідеями. Скажімо, в культурних хабах і арт-просторах Києва молоді професіонали можуть поспілкуватися з експертами та знайти потенційних партнерів. «Гогольфест» теж може стати магнітом для міжнародних гостей. В 2015 році традиційно організований силами ентузіастів фестиваль за 11 днів відвідало 80 тис. людей. Їх може бути набагато більше, якщо захід отримає більшу фінансову підтримку.

 

Візьмімо інші події. Навіть слоган майбутнього «Євробачення», конкурсу, який можна критикувати багато за що, звучить так: «Шануймо розмаїття». В певному сенсі це теж реклама культурних цінностей суспільства – толерантності та підтримки прав людини.

 

Здається, присвятити себе культурі в Україні можуть тільки дуже самовіддані люди. Скільки їх?

 

Не так уже й мало – за офіційною статистикою у сфері культури та креативних індустрій в 2014 році працювали 573 тис. людей. Це 3% населення. Ми кажемо «за офіційною статистикою», бо 60% нашої економіки знаходиться в тіні і насправді тих, хто задіяний в культурі (програмісти теж рахуються), може бути більше.

 

Хто ці герої і чим вони займаються?

 

Хороша новина – у сфері панує гендерна рівність: 48% жінок і 52% чоловіків. Але треба розуміти, що багато що залежить від конкретної професії. Наприклад, у бібліотеках працюють переважно жінки, а вебсайти розробляють в основному чоловіки. Загалом же в усіх країнах дослідження проводиться за єдиним переліком професій культурного сектору. В ньому є основні та допоміжні галузі. Для України в першій групі найвагомішими стали архітектура, інжиніринг, реклама та телебачення, у другій – електрозв’язок, виробництво відео- та аудіоапаратури, видання газет. Причому саме останні мають більший вплив на економіку.

 

 

Повернімося до результатів дослідження. Це все чудово в теорії. Хіба може такий звіт реально вплинути на стан речей?

 

Так, цю інформацію можна використовувати, щоб включати культуру у загальнонаціональний план економічного розвитку. Наприклад, в Естонії кожні три-чотири роки складаються карти креативних індустрій. Це робиться для того, щоб знати, скільки людей працює в галузі, які вона дає показники експорту та прибутків. З такими даними можна впевненіше лобіювати інтереси всіх, хто працює в культурі, та досягати корисних усьому суспільству результатів.

 

Крім того, дослідження стане в нагоді студентам та професіоналам, які планують зайнятися креативним бізнесом. Тепер людина може прийти до інвестора і показати, що вона не просить дотацій, а пропонує вкласти гроші у реальний бізнес-проект, завдяки якому будуть створені робочі місця та отриманий прибуток.

 

І що далі?

 

Далі команда продовжить вивчати культурні показники в Україні і обіцяє оприлюднити повний звіт вже наприкінці березня. Тоді можна буде побачити точні цифри та повну картину. Але навіть за проміжними результатами дослідження видно одну тенденцію. Якщо раніше ми могли сказати: «Я думаю, що культура впливає на економіку», то тепер ми скажемо: «Я це знаю, і ось – переконлива статистика». Культура – це реальна економічна галузь, і чим скоріше ми осмислимо це на рівні країни і зможемо від слів перейти до конкретних дій, тим краще буде розвиватися ця сфера та економіка в цілому.

 

Фотографії: SzigetГогольFest
Іконки: The Noun Project

 

«Culture matters»  спільна ініціатива Platfor.ma та Проекту ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність».