28 серпня 2017

Наші перші: українські проекти-переможці конкурсу «Креативна Європа»

Рік тому українські проекти отримали можливість подаватися на гранти від «Креативної Європи» – найбільшої програми ЄС, яка фінансує ініціативи з культурної сфери. Дебют був успішним: у цьогорічному конкурсі чотири заявки за участю українців перемогли. Мистецькі резиденції в селі, дитячий фестиваль, майстерні художників та пісенні традиції – Platfor.ma знайомить з проектами, що будуть втілені.

 

 

«Креативна Європа» підтримує сектор культури – від сучасного мистецтва і моди до фольклорних фестивалів та проектів з ревіталізації простору. Завдяки програмі можна знайти партнерів, взяти участь у різних тренінгах та воркшопах і отримати фінансування у розмірі до 2 млн євро. Але перемога у «Креативній Європі» – це не тільки грант, а ще й визнання на європейській культурній арені.

 

Цього року на програму надійшло 548 заявок, і в 23 з них фігурували українські організації. Важлива умова для участі в конкурсі – співробітництво з партнерами з інших країн. Після того, як проект пропрацьовано, а заявку складено (про те, як зробити це правильно, можна прочитати тут. – Platfor.ma), експерти виставляють бали за актуальність, зміст проекту та заходів, якість партнерства. На основі аналізу та рекомендацій експертів і обирають переможців.

 

Серед тих, хто втілюватиме свої ідеї за підтримки європейських грантів, – громадські організації «Тустань» і «МістоДія», музей Івана Гончара та жіноча благодійна організація «Наші візії». Керівник Національного бюро програми «Креативна Європа» Юлія Федів відзначає спільну рису проектів-переможців: «Мені сподобалась їхня мультидисциплінарність, адже у них культура переплітається з вирішенням важливих соціальних, політичних та урбаністичних питань. Ми йдемо в ногу з трендом – два проекти з чотирьох включають елементи охорони культурної спадщини». Що ще важливо для успіху? Ми дізналися детальніше про чотири ініціативи та спробували розібратися, які ідеї мають найбільше шансів на реалізацію.

 

Фотографія: pizzatravel.com.ua

Арт-резиденція «Територія натхнення» (ГО «Тустань»)

В межах міжнародної ініціативи у селах та провінціях п’яти європейських країн буде створена мережа арт-резиденцій. Одна з них – в селі Урич на Львівщині, де знаходиться середньовічна фортеця Тустань.

 

Загалом «Територія натхнення» об’єднала п’ять країн, а головним ініціатором проекту став Machaon International – природохоронна організація зі Словаччини. На Синевирі вже відбувся пленер дикої природи, організований австрійцями, а в Чехії – динамічна подія-подорож «Овечки для Білих Карпат» з фольклорною групою та овечками довжиною у 30 кілометрів по лугах Південної Моравії. В Естонії заплановані бесіди про образотворчое мистецтво, скульптуру та фотографію XIX століття, а в Словаччині діти працюватимуть з глиною.

 

Арт-резиденції – це не тільки комфортне місце для творчості, але й можливість для митців взаємодіяти з локацією. Такі ініціативи сприяють децентралізації, а місцевість набуває нового культурного значення. За допомогою мистецтва арт-резиденція має оживити сільську місцевість. Цьому допоможуть пленери, симпозіуми, фестивалі, які до того ж збільшать туристичну привабливість локації.

 

Ідею створення арт-резиденції підказала організаторам сама історія місцевості. Фортеця Тустань завжди була місцем, куди тягнулися творчі люди. З 1971 року, коли тут почали проводитись експедиції, в Тустані збиралися письменники, музиканти, художники. Відколи пам'яткою почав опікуватися заповідник «Тустань», тут проводився художній пленер, симпозіуми з кам'яної та дерев'яної скульптури і навіть був реалізований ленд-арт-об'єкт. Село Урич також відоме як місце проведення фестивалю середньовічної культури «Ту Стань!»: щороку в місті-фортеці відбуваються лицарські поєдинки, ремісничі майстер-класи, ярмарки, грають середньовічні вистави та знайомлять з літературою тих часів. Чого ще не вистачає Тустані?

 

«Ми хочемо аби “Територія натхнення” допомогла створити арт-резиденцію, де мінімум раз на рік відбувався б мистецький захід. Одним із важливих завдань проекту є співпраця із місцевими жителями», – розповідає організатор резиденції в Уричі Орест Кондратович. Подібні проекти можуть зробити Тустань привабливою для туристів і при цьому зберегти околиці та не руйнувати фортецю. Ще один суттєвий плюс – це створення можливостей для додаткового заробітку селян. Наприклад, вони зможуть поселити у себе гостей фестивалю, продавати продукти власного виробництва чи допомагати в організації подій.

 

Фотографія: BraveKids

Фестиваль Вrave Kids (Жіноча благодійна організація «Наші візії»)

Brave Kids об’єднує на фестивалі у Вроцлаві, заснованому польскою організацією Song of the Goat Theatre Association, дітей з різних країн для спілкування, знайомства з різними культурами та обміну досвідом. Цій події передують мистецькі майстер-класи у форматі «діти вчать дітей». Особливість проекту в тому, що діти беруть активну участь в організації процесу.

 

Багато хто з учасників пережив війну або зростав у депресивній місцевості, дехто просто не мав змоги реалізувати себе у рідному місті або селі. Місія Brave Kids – допомогти дітям розкрити таланти та повірити в себе.

 

Все відбуватиметься у два етапи. Спершу – майстер-класи у різних містах, які проводитимуть самі діти. Учасників поділять на групи та відправлять у різні міста на воркшопи. Вони житимуть у місцевих мешканців і зможуть познайомитися з різними світоглядами та культурою. По завершенню цього етапу у містах, де проводилися майстер-класи, діти організують концерт.

 

Другий етап проходитиме у Вроцлаві. Там учасники з різних країн протягом 10 днів готуватимуть фінальну виставу Brave Kids під керівництвом режисера. Спектакль поєднає культури, традиції та мистецькі техніки з батьківщин дітей-учасників.

 

Саме у Вроцлаві в 2009 році розпочалася історія фестивалю. Тут вперше зустрілися на танцювальних майстер-класах діти з Польщі, Уганди та Непалу. За 7 років існування Brave Kids у ньому взяли участь діти з 34 країн.

 

Цьогоріч крім поляків та українців до фестивалю долучилися партнери з Румунії, Грузії та Словаччини. «Вже двічі ми спільно з партнерами подавали цю заявку, але отримали перемогу тільки у 2017 році. Натомість навчилися на своїх помилках, як правильно заповнювати аплікаційну форму, частіше спілкувалися з партнерами з різних країн та вдосконалювали ідею проекту», – розповідає виконавчий продюсер Вrave Kids Юстина Варецька. А наступного року фестиваль прийматиме Україна – Вrave Kids пройде у Львові та Жидачеві.

 

Фотографія: MistoDiya

Культурна лабораторія «Colab quarter» (ГО «МістоДія»)

Мета проекту – знайти нові шляхи для взаємодії з жителями міст та заохотити їх до горизонтальної моделі управління. Colab quarter – це серія інтервенцій в урбаністичний простір і лабораторія для експериментів, результати яких будуть корисні професіоналам культурного та мистецького секторів, активістам і соціальним підприємцям.

 

Концепція проекту витікає з попереднього досвіду організаторів. «МістоДія» об’єднує архітекторів, які хочуть, щоб місто було чимось більшим за безликий простір. Один з їхніх перших проектів називався connecTABLE і був реалізований на Оболоні у Києві: у дворі в спальному районі міста поставили довгий стіл та запросили за нього сусідів. «За стіл» прийшли майже дві тисячі людей. Це була спроба розпочати серед сусідів діалог про спільні проблеми та шляхи їх вирішення. Паралельно «МістоДія» влаштовували лекції та дискусії на тему створення спільнот та соціальної архітектури. Подібна тема хвилює організаторів і в новому проекті «Сошенко33», який разом с трьома іншими ініціативами з Франції та Естонії утворює проект «Colab quarter».

 

Сошенка, 33 – це адреса в Києві, за якою знаходяться творчі майстерні аспірантів Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Проте зараз майстерні та сама будівля знаходяться у хиткій ситуації: ще 2012 року на цьому місці планувалось будівництво 25-поверхового будинку, і художникам доводиться постійно відстоювати своє право на перебування тут.

 

У 2015 році майстерні стали однією з локацій бієнале «Київська школа». З того часу «МістоДія» почали слідкувати за розвитком подій на Сошенка, 33 і «боротьбою з художньою системою». «Нам близька ця тема, бо ми знайомі з пасивним ставленням академії до ініціатив. Тому нам не тільки цікаво допомогти художникам розробити проект простору для розвитку майстерень і території навколо них, але й залучити студентів», – розповідає співзасновниця «МістоДії» Анна Доброва.

 

Ідея «Сошенко33» належить Анні Сороковій та Тарасу Ковачу – київським художникам та вихідцям з НАОМА. Для розвитку майстерень їм потрібен був план та концепція, за якими звернулися до «МістоДії». Поки в організації розробляли ідею, Анна Доброва познайомилася з французами, які запропонували створити спільний проект. З ним і подалися на «Креативну Європу». «Тоді мене зацікавило, що державна організація Colomiersу, в якій вони працюють, займається розвитком районів та приміських територій саме за допомогою мистецьких фестивалів та літніх резиденцій. Ми в Києві робимо все своїми силами: придумуємо цікаві теми, шукаємо ресурси, тобто робимо все “знизу вверх”, а там запити і ресурси надходять саме від міста Тулуз, де працюють наші партнери, – пояснює Анна. – Їм сподобалась наша ідея побудувати спільний павільйон, а потім цей проект знайшли іспанці, які займаються фотографією і також шукають мобільний простір. Тепер, якщо все вийде, ми будемо їздити і будувати таку інституцію в трьох містах: Києві, Тулузі та Барселоні».

 

Фотографія: Honchar museum

Проект Polyphony (Музей Івана Гончара)

Дослідницький проект Polyphony, який реалізують разом з угорськими та французькими партнерами, ставить амбітну мету: задокументувати все різноманіття української традиційної музики і за допомогою сучасних технологій представити її на європейському рівні.

 

Київський музей Івана Гончара – один з найсильніших осередків культурної спадщини в Україні. Він створений на базі колекції художника та скульптора Івана Гончара. Майже все життя він збирав етнографічні артефакти та вивчав народні традиції у різних регіонах України. Художник наголошував, що він хоче не просто колекціонувати речі, а зберегти традицію. Сьогодні в музеї не лише зберігається велика колекція національного одягу, об’єктів народного мистецтва, музичних інструментів та побутових речей (усього близько 15 тисяч експонатів), а й проводяться етнологічні дослідження, експедиції, конференції, фестивалі. Відвідувачі вивчають ремесла, а працівники досліджують «правдиву» традицію. Усе це називається living history.

 

Окрема сфера інтересів музею – музична, і саме з нею буде пов’язаний проект Polyphony. «Наш новий широкий напрям – це нематеріальна спадщина, а особливо пісенний напрямок. На цьому ми зараз і фокусуємось. Наш спільний проект з програмою “Креативна Європа”, який буде здійснюватись наступні два роки, спрямований на збереження і донесення правдивої музичної традиції сучасними засобами», – ділиться планами завідувачка відділу фольклору музею Мирослава Вертюк.

 

Скласти уявлення про те, як виглядатиме проект, можна на прикладі «Кобзарського цеху». Цей проект музею об’єднав кобзарів, дослідників та усіх, хто цікавиться кобзарською культурою. Учасники реконструюють кобзи, бандури та інші традиційні інструменти, навчають основам гри на них, працюють з архівами, виступають на музичних святах, а також намагаються відродити народні обряди та адаптувати їх до сучасних реалій. Усе для того, щоб задокументувати багату народну традицію та познайомити з нею світ.

 

«Culture matters»  спільна ініціатива Platfor.ma та Проекту ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність».